І все-таки у нас вийшло!
Для жінки немає нічого природніше, ніж годувати дитину грудьми. У багатьох це виходить само собою. Але у нас шлях до нормального грудного вигодовування виявився довгим і важким.
Ваня народився несподівано, на 30-му тижні вагітності, після того, як у мене раптом відійшли води. Зростання сина був 35 см, вага 1260 р Дитину відразу помістили в реанімацію, адже не тільки є, але і дихати самостійно він не міг. Спасибі лікарям: вони дуже мене підтримали і порадили почати зціджувати, щоб зберегти молоко до того моменту, як дитина зможе його пити.
Ваня пролежав у реанімації місяць, весь цей час йому давали спеціальне харчування через зонд. Я ж весь час регулярно зціджувати. Але так як дитина у мене первийі толком мені ніхто нічого не розповів, то зціджувала я мало молока.
Відео: 100 шарів фольги Костюм залізної людини з фольги VS яйце, помідори, бластери NERF
Коли сина перевели в дитяче відділення, мені дозволили годувати його своїм молоком, поки через зонд. Потрібно було давати йому на прийом їжі 30 м Але стільки я могла зцідити з великими труднощами! А потім дитині потрібно 35, 40, 50 м Мені коштувало величезних зусиль расцедить свої груди, щоб молока вистачало. Я пила різні вітаміни, ліки, чаї для лактації. І з кожним днем молока ставало хоч не кілька грамів, але побільше.
Потім ми стали вчитися смоктати, адже смоктального рефлексу у таких діточок немає. Давала дитині пустушку перед їжею, а потім вводила через шприц молоко, щоб він зрозумів зв`язок між смоктанням і насиченням. Через якийсь час Ваня міг вже самостійно випити з пляшки трохи молока. Разова порція зросла до 60 м Частина молока він випивав, решта вводилося шприцом. Потім настав день, коли зонд витягли, і дитині довелося їсти самому, щоб не залишитися голодним. Звичайно, перші дні були важкими, але Ваня перейшов-таки на пляшку, втративши трохи у вазі.
Відео: Що можна зробити з 100 $
Виписався Ванюшка з лікарні тільки в 2,5 місяці, з вагою 2500 г. І з цього моменту я стала намагатися давати йому груди. Молока у мене було все одно досить мало, текло воно погано, а у дитини було мало сил, щоб смоктати груди, та ще соска сформувала у нього неправильний прикус. Коли він брав груди своїм крихітним ротиком, то захоплював сосок неправильно, що завдавало мені сильний біль. Соски стали тріскатися. Ваню я все одно допаювати з пляшки, тому що грудьми він не наїдався, хоча смоктав дуже довго, майже весь час проводив у грудях.
Здавалося, справи у нас поступово стали налагоджуватися. Але тут нова неприємність: у мене стався мастит. Одна груди набухла, почервоніла і стала дико боліти, піднялася температура. Дитина розсмоктати груди не міг, тому що сил не було, зцідити мені самій не виходило. Я довго терпіла, намагалася застосовувати народні засоби, але в кінці кінців викликала "швидку", і мене відвезли в лікарню. В цей же день прооперували одну грудь. Я була впевнена, що тепер дитина буде на штучному вигодовуванні, але лікар сказав мені продовжувати зціджувати і давати дитині поки молоко тільки з здорових грудей. На другий день після операції я під розписку пішла з лікарні до свого маленького, антибіотики вирішила не пити, щоб в молоці їх не було, і продовжувала давати зціджене молоко з одних грудей синочку. Молока було мало, тому частково давала суміш. Треба сказати, що тут мені сильно допоміг банк мого молока, яке я заздалегідь заморозила, коли у мене були хоч якісь надлишки.
Через місяць з невеликим рана на грудях повністю зажила. Дитині тоді було майже півроку. І з цього моменту ми знову стали намагатися налагодити грудне вигодовування. Було дуже страшно: я боялася, що все знову повториться. Але дитина була вже сильніше, важив близько 5 кг. Як не дивно, груди він як і раніше охоче брав. Я знову стала пити різні препарати і чаї для збільшення лактації, стала часто прикладати до грудей дитину, ретельно зціджуючи після годування залишки молока, і сталося диво! Молока ставало все більше, в тому числі і в прооперованої грудей.
Рідні дивилися на мене, як на ненормальну, не розуміючи, навіщо мені потрібні всі ці муки. Простіше було б припинити спроби і перейти повністю на суміш. Але я відчувала, що дитині, особливо народженої при таких обставинах, грудне молоко потрібно дуже-дуже!
Відео: СУПЕР МЕГА ВЕЛИЧЕЗНІ мильні Бульбашки # Huge soap bubbles
Так, було дуже важко, нам довелося пережити багато страждань, було багато сліз, депресій, опускалися руки. Але в підсумку я годувала свого малюка грудьми до 1,5 років! Звичайно, він уже їв не тільки кашки, але і деяку їжу з дорослого столу, але молоко все одно було в його раціоні!
Не знаю, чи допомогло це йому, але у дитини не було і немає алергії ні на один продукт. Напівживий при народженні, яка перехворіла відразу запаленням легенів, мав недорозвинені бронхи, проблеми з серцем, дисбактеріоз і ще купу інших проблем, моя дитина майже за 2 роки життя хворів застудою 1 раз! Він веселий, життєрадісний, та й просто не відрізняється до цього моменту від своїх народжених вчасно однолітків. Його щаслива посмішка - кращий подарунок мені за все пережите.
Відео: # 1 Braien Show - Місячний Чернець
Зараз я знову вагітна. Сподіваюся, що цього разу все складеться набагато простіше.
