Прапор республіки комі. Герб республіки комі. Гімн республіки комі.

Під покровом золотого птаха

class = "alignleft" alt = "Прапор республіки Комі. Герб республіки Комі. Гімн республіки Комі." title = "Прапор республіки Комі. Герб республіки Комі. Гімн республіки Комі." />

Відомо, що першим в Комі краї з`явився герб Усть-Сисольск, який отримав статус повітового міста в 1780 році.

"У першій частині щита - герб Вологодський, у другій частині - ведмідь, що лежить в барлозі, в блакитному полі, в знак того, що такого роду звірів в околицях цього міста знаходиться досить". Височайше затверджений 2.10.1781

Не можна не згадати і про герб Удоріі, що була частиною Комі землі. Цей герб ще в XVI столітті був представлений на печатці Івана Грозного. Удорського емблема у вигляді лисиці як елемент державної друку кінця XVI століття символізувала територію Комі як частина єдиної російської держави.

Перший герб Комі АРСР повністю повторював собою герб РРФСР. Виняток становили лише написи «РРФСР» і «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Вони приводилися на двох мовах: комі і російською. Цей герб з невеликими змінами, внесеними в 1978 році, існував аж до 1994 року. Тоді Республіка Комі знайшла і нову державну символіку.

Процес створення нині чинного герба республіки був складним і тривалим. Проект головного символу розроблявся майже чотири роки.

Плідну і продуктивну роботу по розробці герба здійснила утворена в 1992 році комісія при Верховній Раді Республіки Комі під головуванням В.Потоліцина - заступника Голови Верховної Ради Республіки Комі. Вона ж організувала конкурс на краще зображення державного герба. На членів комісії покладалося завдання розробити герб, відповідний геральдичним канонам і в той же час містить самобутній національний колорит, що відображає історію краю.

Активне обговорення проектів майбутнього герба розгорнулося на сторінках республіканської преси. У квітні 1993 року газета «Молодь Півночі» ознайомила жителів республіки з проектами художників В.Пунегова і В.Сердітова. Перший в якості основного символу на гербі пропонував образ пугача. Своє заперечення на цей елемент висловили вчені-етнографи. У комі цей птах - зовсім не символ мудрості, а, навпаки, уособлення нечистої сили. В.Пунеговим для ключових фігур на гербі пропонувалися також лось, глухар, образ «людина-лось-птиця на ящера», зображений на бронзовій пластині пермського звіриного стилю. Він уособлював уявлення давніх комі про трьох рівнях світу. Ще один житель республіки - М.Ігнатов - пропонував геральдичний щит головного символу республіки зробити «в формі семипелюсткова квіткового бутона золотисто-жовтого лісового півонії», який символізує «спадкові володіння республіки і її народу в усіх семи частинах навколишнього світу в межах кордонів Республіки Комі». А художник В.Сердітов зобразив у так званій жертовної позі ведмедя. У такому вигляді стародавні комі малювали господаря тайги на ритуальних кулонах, які кидали в вогонь, скажімо, в подяку за вдале полювання. Пропонувалися і досить курйозні варіанти. Так Н.Майбуров з села Грива Койгородского району республіки пропонував «надіти на голову ведмедя шахтарську каску з червоною п`ятикутною зіркою замість ліхтаря».

На розгляд конкурсної комісії при Верховній Раді Республіки Комі постали близько ста варіантів майбутнього герба. Вибрати кращий з них було непросто. Велика кількість пропозицій, що надійшли на конкурс, призвело до прийняття рішення про розробку науково обґрунтованої концепції створення герба. Її представили вчені Інституту мови, літератури та історії КНЦ УрО РАН. Вона включала в себе історичне обгрунтування герба, суспільно-політичне трактування алегорій, етнічний аспект. В якості обов`язкової умови висувалося використання образів пермського звіриного стилю - мистецтва металевої пластики, що зародився в кінці I тисячоліття до нашої ери.

Найбільш точно відповідав концепції проект герба, виконаний художником А.Неверовим. Правда, спочатку він пропонував герб із зображенням глухаря. Але народні депутати його відхилили, оскільки цей птах належить сімейству курячих. Республіка з таким символом, розсудили вони, асоціювалася б кілька курйозно. Після цього художник і звернувся до образів пермського звіриного стилю.

У своєму новому проекті Неверов постарався донести ідею єднання Росії та Республіки Комі через певну схожість головного символу Російської Федерації і її суб`єкта. Герби ріднить образ птиці - орла і сокола, розміщених на червоному полі геральдичного щита. Намагаючись примирити православну церкву зі «своїм» гербом, художник звернув увагу на те, що фігура птиці з напіврозкритими крилами набуває форму хреста.

Відкритість крил означала і гостинність, запрошення до співпраці. Лик жінки на грудях птаха символізував Зарні ань (Золоту бабу) - жізнедарующую сонячну богиню, мати світу, берегиню святого і доброго. Лось - символ сили, благородства, краси, а в космологічних уявленнях комі - синтез гармонійного будови світу - органічно вписався в малюнок пір`я.

20 квітня 1994 року Президія Верховної Ради Республіки Комі схвалив представлену концепцію і проектний малюнок А.Неверова. На черговій сесії проект закону «Про Державний герб Республіки Комі» був внесений на розгляд, а потім представлений на експертизу Державної Геральд при Президентові Російської Федерації під головуванням Г.Вілінбахова.

Закон Республіки Комі «Про Державний герб Республіки Комі» був прийнятий 6 червня 1994 року в засіданні двадцятої сесії Верховної Ради Республіки Комі дванадцятого скликання. Герб був внесений до державного геральдичний регістр РФ під номером 153.

«Нас несуть соколині крила»

У 1990-ті роки, в період активізації національного руху в республіках, в тому числі і в Комі, одним з головних ознак національної ідентифікації регіонів стало придбання і власного гімну.

До конкурсної комісії по розробці гімну Комі АРСР було представлено близько сорока варіантів музичної складової державної символіки. Три з них були запропоновані на розгляд Спілки композиторів Комі.

Державний гімн Республіки Комі народився в надрах громадського руху «Комі войтир» на початку 1990-х років. До ініціативної групи зі створення руху входили і письменники республіки. Вони ж запропонували гімном своєї організації вибрати вірш В.А.Савіна «Вариш поз» ( «Соколине гніздо»), яку написав поет у 1923 році і присвячене друзям і колегам, що вступили на стезю творчості. Скоро вірші стали піснею: талановитий композитор Віктор Савін сам написав до них музику. Пісня вийшла мелодійною і урочистою.

Музичне аранжування нового проекту державного гімну РК здійснив голова Спілки композиторів Комі Михайло Герцман.

Проект закону «Про Державний гімн Республіки Комі» був внесений на засідання двадцятої сесії Верховної Ради РК дванадцятого скликання. Після бурхливого обговорення мелодії гімну (багато депутатів заперечували з приводу того, що музика неможлива без слів) закон 6 червня 1994 був прийнятий.

Протягом дванадцяти років Державний гімн Республіки Комі виконувався без слів. І лише 22 червня 2006 року, після нового конкурсного процесу, були затверджені поетичний текст і нова музична редакція, де визначалися вокальна і нотна аранжування, не прив`язані лише до симфонічного виконання.

Нову музичну редакцію гімну також підготував композитор М.Герцман. Що стосується довгоочікуваного тексту, то вирішено було два куплети з нього залишити на комі мовою (рідною мовою поета В.А.Савіна), а два інших перекласти російською. Хоча деякою обробці піддалися і два чотиривірші на комі мовою. У березні 2005 року на засіданні комісії за участю представників творчих спілок республіки найуспішнішою була визнана робота, виконана письменником Володимиром тимін, який обробив комі частина вірша. У 2006 році найбільш вдалим і близьким до Савінський тексту російським перекладом робоча група з підготовки проекту закону визнала роботу Олександри Шергін і Олександра Суворова.

Вперше повний варіант гімну республіки на комі і російською мовами прозвучав у виконанні Державного ансамблю пісні і танцю ім. В.Морозова «Ас`я киа» на V засіданні восьмої сесії Державної Ради Республіки Комі третього скликання 22 червня 2006 року.

Снігу, ліси і небеса

Історія створення Державного прапора Республіки Комі бере початок з часу прийняття Конституції Комі АРСР в 1937 році. Тоді 23 червня 1937 року, надзвичайний XI з`їзд Рад Комі АРСР встановив, що Державним прапором Комі АРСР є Державний прапор Української РСР, що складається з червоного полотнища, в лівому кутку якого, нагорі біля древка, поміщені золоті букви «РРФСР», з додаванням під ними літерами меншого розміру слів «Комі АРСР».

У післявоєнні роки в колірну гамму прапори союзних республік СРСР було дозволено ввести на третину або чверть від червоного поля «національні особливості» у вигляді білих, синіх або зелених смуг. У період в 1949 по 1953 рік за заданим зразком більшість республік Радянського Союзу ввели в свої червоні прапори білі і сині смуги. 9 січня 1954 року був затверджений і новий прапор РРФСР, де відмітною «російської особливістю» стала вертикальна синя смуга біля древка.

Слідом за прийняттям нового російського прапора Президія Верховної Ради Комі АРСР в 1956 році затвердив Положення про Державний прапор Української Комі АРСР, згідно з яким державний символ складався з червоного полотнища зі світло-синьою смугою біля древка на всю ширину прапора. Світло-синя смуга становила одну восьму довжини прапора. У верхньому лівому кутку червоного полотнища були зображені золоті серп і молот, над ними - червона п`ятикутна зірка, обрамлена золотою облямівкою, з додаванням написи золотими літерами: «Комі АРСР».

Питання про національний прапор Комі АРСР знову був поставлений в кінці 1980-х років. Члени суспільно-політичної організації «Комі Котира» тоді провели конкурс на кращий ескіз прапора, переможцем якого став Володимир Просужіх. Він представив триколірний прапор з розташованим у правому верхньому кутку древнім знаком сонця.

У жовтні 1990 року для розробки проекту Державного прапора Комі АРСР була створена конкурсна комісія, куди надійшло безліч пропозицій: прапори з червоною смугою біля древка, із зображенням національного орнаменту ... Як зразок був обраний проект художника В.Сердітова, що складається з трьох рівновеликих смуг: зеленої, білої та синьої.

Синя символізує небесне начало, велич і безмежність північних просторів, зелена - надію і достаток комі Парми - основного багатства і середовища життєдіяльності комі народу. А біла - втілення чистоти снігу, невинності і краси північної природи.

Є і більш проста трактування: на білому снігу зелений ліс, а над ним блакитне небо.

27 листопада 1991 року на X сесії Верховної Ради Комі РСР був прийнятий Закон «Про затвердження Державного прапора Комі РСР». Зовнішній вигляд прапора був пізніше закріплений Законом «Про Державний прапор Республіки Комі», прийнятим Верховною Радою республіки
6 червня 1994 року. 26 грудня 1997 року Державний Рада РК за пропозицією Державної Геральд при Президентові Російської Федерації вніс зміни до зазначеного закону, що стосуються співвідношення ширини прапора до його довжини, яка, як і у Державного прапора Російської Федерації, повинна була відповідати пропорції 2: 3. Державний прапор Республіки Комі був внесений до державного геральдичний регістр Російської Федерації під номером 154.

При використанні матеріалів Ірини МОЇСЕЄВОЇ,

кандидат історичних наук.

gazeta-respublika.ru