Переможець невдач

Відео: С.Н. Лазарєв | Як стати переможцем

Вперше термін «переможець» в обі­-хід ввів великий американський психо­-лог Ерік Берн ( «Ігри, в які грають люди», «Люди, які грають в ігри»). На його думку, у людини всього лише три життєвих сценарію: стати Переможи­-телем, Невдахою або Непобедітелем, тобто не тим і не іншим - середняч­-ком. Який з цих сценаріїв обере ваш малюк? І що можна зробити, що б його минула участь невдахи?

три дороги

Переможець - це той, хто стає капітаном команди, призером олим­-ПІАД і вибирає собі в подруги коро­-леву краси. Саме такі діти в дорослому житті будуть лідерами, круп­-ними бізнес-гравцями або унікальних­-ними творчими діячами.

Є і другий життєвий сценарій - грати роль невдахи, скривдженого і самотнього, вічно невдоволеного аут­-Сайдер, якого не приймають в ко­-манду, з яким ніхто не зустріч­-ється. Він завжди жертва обставин. Він каже: «У мене майже отримай­-лось. Якби не..."

Бувають ще Непобедітелі, вони і не Переможці, і не Невдахи. Вони не домагаються особливого успіху в сво­-їхніх діях, а й жертвами не стану­-вятся. З них виростають слухняні наймані працівники.

Умови договору

Відео: 5 фатальну МІЛЬЙОНЕРІВ-ПЕРЕМОЖЦІВ ЛОТЕРЕЙ

Мірилом оцінки особистості майже зав жди­-да стає виконання умов до­-говору, який людина (навіть малень­-кий) уклав з собою і з суспільством.

Якщо дитина каже: «Я стану від­-лічники »і стає їм, то він домігся успіху, він - Переможець. Якщо він стає лише хоро­-шість, тобто виконує завдання в повному обсязі, він - Непобедітель. А дитина, який мріє стати Ліді­-ром, але нічого для цього не роблю­-щий, - Невдаха, від таких зазвичай можна почути: «Це вони винен­-ти, що у мене не вийшло ». Планки обіцянок людина устанав­-ливает сам. Але і те, і інше, і тре­-тє поведінка - результат батько­-ського програмування. Так як же виховати визнаного лідера?

Крок перший: формуйте його самооцінку

У дитинстві ми дізнаємося про себе з слів близьких. І маленька дитина починає бачити себе таким, ка­-ким бачать його інші. Про те, який він - гаряче улюблений або нікому не потрібний, - він дізнається від взрос­-лих і перш за все від батьків. До двох років його программірова­-ня здійснює в основному мати. Саме вона відповідальна за фор­-вання так званого базо­-вого довіри до світу. Завдання мами - викликати у малюка відчуття того, що він хороший і світ навколо нього теж хороший. даючи положитель­-ву оцінку ( «Молодець, ти зробив це» або «У тебе все вийде!»), ви закладаєте основу, на якій дитина буде будувати своє буду­-ний. Що б не робив дитина, йому потрібно визнання його успіхів.

Дії батьків: завжди від­-меча маленькі успіхи ребен­-ка. Ваша радість, гордість, одо­-глини, похвала - ось головна потреба малюка.

Крок другий: чи не приховуйте свого кохання

Емоційний фон - це перше, що відчуває дитина під взаємо­-дії з дорослим. Від клімату в сім`ї залежить і те, як дитина буде сприймати навколишній світ. Якщо вдома все в поряд­-ке, там панує любов і взаємна повага, у дитини складається відчуття: «Зі мною все в поряд­-ке »,« Я хороший ».

Дії батьків: завжди ви­-ража свою любов, ласку, сім­-патію, іноді навіть не вербально, а за допомогою жестів: обіймайте, цілуйте, гладьте малюка по голові.

Крок третій: розвивайте самостійність

Ніколи не допомагайте дитині, якщо йому під силу зробити щось самому. Коли дитина дереться на стіл, батьки іноді підсаджу­-ють його. Тим самим вони забирають у нього найбільшу радість: перемогу над труднощами. Роблячи все за нього, ви змушуєте дитину вірити в те, що він маленький, слабкий і зави­-сит від сторонньої допомоги.

Дії батьків: якщо ребе­-нок вже може щось зробити сам, не підганяйте його, чи не допомагай­-ті йому, тим більше не робіть це за нього. Зробивши так, ви сформуєте у малюка мотивацію економії уси­-лий, а не мотивацію досягнень.

Крок четвертий: чи не повчайте і не змушуйте

Батькам буває дуже важко не повчати, не спонукати дитину до чого-небудь. За цим стоїть страх, що, якщо не змушувати дитину вчити­-ся, то він взагалі нічого не буде де­-робити і зупиниться в розвитку. Не бійтеся, цього не станеться! Якщо зняти примус і суворі заходи, перестати читати нотації і поправоч­-кати, то дитина набуває сво­-боду, стає більш щирим, доброзичливим і захопленим.

Особистість і здібності дитини розвиваються тільки в тій діяч­-ності, якою він займається за власним бажанням. Ви не мо­-жете змушувати дитину вчитися ненависної музиці або чогось ще, не пригнічуючи його волю і тим са­-мим не перетворюючи його в безвольно­-го дорослого. Змушуючи насильно, ви робите з нього людину, без­-ропотно приймає положе­-ня речей, зручного в суспільстві, якому потрібні люди, які сидять за нудними столами в офісах, толкущіхся в магазинах, автомати­-тично підхоплюватися в ранкові­-ний поїзд метро.

Відео: Переможець по Життя №18 (Новий голдік і відразу невдача)

Дії батьків: перестати дорікати і примушувати дитину, дозволити йому бути собою.

Крок п`ятий: заохочуйте активність

Відео: Зал аплодував стоячи! 2016 Шоу талантів. Неймовірний номер!

Якщо ви помітили, що вашого ребен­-ка щось захопило, поспостерігайте за його подальшими діями, чи буде він ставити домашні театралів­-ні уявлення після відвідуючи­-ня справжнього театру або інші:­-тане все наявні в будинку книги про тварин, одного разу потрапивши в зоо­-парк? Якщо так, знайте, що це ста­ становится для малюка дійсно важливим. Заохочувати активність і його допитливий розум - означає навчати, не використовуючи ніякого тиску.

Дії батьків: заохочувати активність дитини і той ентузі­-азм, з яким він береться за все більш складні завдання.

Крок шостий: навчіть його програвати

Мабуть, це одне з найбільш слож­-них умов. Відомо, що недо­ -торие діти не переносять виро­-Гриша: плачуть, влаштовують сцени, відмовляються грати. У таких слу­-чаях не можна йти у них на пово­-ду, піддаватися. Адже гра готує дитину до життя: це прообраз бу­-дущих ситуацій, де будуть сорев­-вання, суперництво і можли­-ні програші. Познайомившись з невдачею в грі, він може зрозуміти, що, по-перше, успіх його чекає не в усьому і не завжди-по-друге, для успіху треба працювати, думати і багато знати-а по-третє, виро­-Гриша ще не «кінець світу».

Дії батьків: в слу­-чаї програшу не лаяти за неу­-дачу, а твердо сказати «Ти підлозі­-чіл безцінний досвід, використовуй його. І наступного разу в тебе все вийде ».

На закінчення варто сказати, що, виховавши дитину-Переможця, ро­-ники самі будуть несказанно щасливі, горді за себе і за успе­-хи малюка. Такий дитина активна і самостійний, допитливий і зацікавлений, легко йде на контакт, він доброзичливий, ис­-крен і захоплений. У нього буде менше проблем і невдач в жиз­-ні, та, відповідно, тим самим менше клопоту він доставляє ро­-ників. Він виростає лідером, домагається успіхів і нагород. Його прийняття самого себе супро­-ждается критичністю і адекват­-ністю, в життя він входить з дове­-риємо до світу і оточення. Люди-Переможці роблять цей світ цілісним і гармонійніше. Вони створюють навколо себе атмосфе­-ру, стимулюючу всіх на свер­-шення і вчинки, а домогтися це­-го виявляється набагато простіше, ніж може здатися, адже основа для того, щоб стати Переможцем, є у кожного ще в дитинстві.