Внутрішньочерепний тиск у дітей: причини і лікування гіпотензії та гіпертензії
Якщо у вашої дитини часті безпричинні носові кровотечі, його заколисує в поїздці, він часто плаче, гнівається, погано спить, можливо, у нього проблеми з внутрішньочерепним тиском.
Відео: Гіпертонія - підвищений внутрішньочерепний тиск у дитини
За статистикою у кожної третьої дитини відзначається внутрішньочерепна гіпо- або гіпертензія різного характеру.
Внутрішньочерепна гіпотензія (зниження внутрішньочерепного тиску) Або внутрішньочерепна гіпертензія (підвищення внутрішньочерепного тиску) викликані зменшенням або збільшенням обсягу вмісту (як правило, це спинномозкова рідина - ліквор) порожнини мозкового черепа.
Знижений внутрішньочерепний тиск (гіпотензія): причини і механізми
Причиною внутрішньочерепної гіпотензії може бути вилучення великої кількості спинномозкової рідини при пункції (проколу) шлуночків мозку або лікворних цистерн, а також її закінчення в епідуральний простір після пункції товстою голкою. У дітей внутрішньочерепна гіпотензія також може спостерігатися в результаті черепно-мозкових травм, зневоднення (наприклад, на тлі кишкових інфекцій, що супроводжуються блювотою і діареєю), неправильного лікування деяких хвороб.
Особливо значною втрата спинномозкової рідини може бути у випадках утворення після черепно-мозкової травми або хірургічних втручань лікворних свищів, через які відбувається витікання спинномозкової рідини - лікворея. При черепно-мозковій травмі ликворея нерідко виникає при переломах кісток основи черепа, як правило, супроводжуються розривом обох листків зрощеної з ними твердої мозкової оболонки.
При зниженому внутрішньочерепному тиску змінюється стан так званої лікворної подушки, навколишнього мозок і займає субарахноїдальні простору, відбувається зміна натягу судин і нервів, дратуються мозкові оболонки.
Прояви зниженого внутрішньочерепного тиску у дітей
Клінічна картина синдрому зниження внутрішньочерепного тиску у дітей характеризується наполегливої дифузійної, переважно потиличної, головним болем. В результаті того, що малюки часто не можуть повідомити про те, що їх турбує, то про больових відчуттях дитини в області голови можна лише судити за непрямими ознаками (опускання голови вниз, хапання руками голови, примхливість, крик, плач). Також у дітей можливі легкі прояви менінгеального синдрому (менінгізм), характерні млявість, апатія, підвищена стомлюваність, тенденція до зниженого серцебиття. Характерно наростання вираженості головного болю при зміні положення дитини з горизонтального в вертикальне, при цьому можливі нудота (при підвищеному внутрішньочерепному тиску, як правило, відсутня), блювота, запаморочення. Крім перерахованих симптомів, у малюків можуть відзначатися судоми.
Діти зі зниженим внутрішньочерепних тиском можуть бути примхливими, надмірно дратівливими і збудливими в період неспання, але подібні стани змінюються сонливістю, млявістю, переривчастим і неспокійним сном. Малюки можуть проспати тривалий час, але прокинувшись, відмовлятися від їжі, плакати. Іноді відзначається блювота.
Лікування зниженого внутрішньочерепного тиску
Якщо ви помітили у своєї дитини перші ознаки зниженого внутрішньочерепного тиску, то негайно викликайте швидку допомогу, так як подібний стан може серйозно загрожувати життю та здоров`ю вашого малюка.
Як правило, знижений внутрішньочерепний тиск добре піддається лікуванню: як тільки виключити несприятливий фактор (травма, інфекція, неправильне лікування), то внутрішньочерепний тиск починає приходити в норму. У деяких випадках показаний короткочасний прийом глюкози, препаратів натрію або калію.
Підвищений внутрішньочерепний тиск (гіпертензія)
З проблемою підвищеного внутрішньочерепного тиску у дітей батькам доводиться стикатися набагато частіше.
Підвищений внутрішньочерепний тиск виникає при збільшенні обсягу розташованих в порожнині черепа тканин в результаті набряку головного мозку, венозного застою, скупчення надмірної кількості спинномозкової рідини - ліквору, а також в результаті виникнення новоутворень, абсцесу мозку, при патологічної недостатності або пішли на зменшення обсягу черепа (краніостеноз, втиснутий перелом кісток склепіння черепа).
Механізм виникнення підвищеного внутрішньочерепного тиску
Можуть бути виділені компенсована і декомпенсована стадії підвищеного внутрішньочерепного тиску.
Стадія компенсації - стан, при якому підвищений внутрішньочерепний тиск, обумовлене зростаючим обсягом тканин, що знаходяться в порожнині черепа, компенсується шляхом зменшення в ній кількості крові і спинномозкової рідини. Таким чином, існує певний пристосувальний механізм, що дозволяє при помірно вираженому набряку мозку або на початковому етапі зростання об`ємного утворення як би пригальмувати розвиток клінічних проявів даної патології.
Виснаження резервних можливостей, здатних пригальмувати прояви підвищення внутрішньочерепного тиску, веде до розвитку наростаючої декомпенсації внутрішньочерепної гіпертензії.
Ускладненням високого внутрішньочерепного тиску може бути розвиток застійних дисків зорових нервів, які з часом можуть піддатися вторинної атрофії, що супроводжується необоротним зниженням зору.
Найважчим ускладненням внутрішньочерепної гіпертензії при наявності осередкового патологічного процесу є зміщення і вклинення мозкової тканини.
Причини внутрішньочерепної гіпертензії дітей
Причиною підвищення внутрішньочерепного тиску у дітей можуть бути різні патологічні процеси, перш за все об`ємні патологічні внутрішньочерепні освіти (пухлини, гематоми, абсцеси, інфекційна гранульома), менінгіт, енцефаліт, черепно-мозкова травма, гіпонатріємія, метаболічна або гіпоксична енцефалопатія, різні форми гідроцефалії. Однією з причин підвищення внутрішньочерепного тиску є краніостеноз (передчасне закриття джерельця і черепних швів.
Частою причиною ВЧД у дітей буває несприятливий перебіг вагітності та пологів (інфекційні захворювання матері в період вагітності, затяжні пологи, кисневе голодування плода та ін.).
Клінічні прояви внутрішньочерепної гіпертензії у дітей
Клінічна картина підвищеного внутрішньочерепного тиску на початковому етапі проявляється сильним головним болем, на тлі якої можлива мозкова блювота, не пов`язана з прийомом їжі. Так само як і в разі зниженого внутрішньочерепного тиску, маленькі діти не можуть сказати, що конкретно у них болить. На наявність головних болів у дитини можуть вказувати непрямі ознаки.
У грудних дітей підвищений внутрішньочерепний тиск може проявлятися у вигляді підвищеної збудливості, плачу, крику, здригувань і скрикуваннями під час сну, а при незарослий джерельця - його випинання і пульсація. Також у дітей відзначається пригнічення психічних функцій: загальмованість, завантаженість. Виразність головного болю посилюють кашель, чхання, напруженні.
Напади головного болю внаслідок підвищеного внутрішньочерепного тиску в період її підйому часто супроводжуються мозкової блювотою, яка може виникати натщесерце, незалежно від прийому їжі, без попереднього відчуття нудоти.
Одним з найбільш небезпечних проявів підвищеного внутрішньочерепного тиску, що свідчить про порушення функцій стовбура мозку, є також зниження частоти серцебиття (брадикардія), яка нерідко протікає в поєднанні з підвищенням систолічного артеріального тиску і зниженням частоти дихання (тріада Кушинга).
У міру підвищення внутрішньочерепного тиску зазвичай виникає розвиток застійних дисків зорових нервів, що негативно позначається на гостроті зору. Дане прояв внутрішньочерепної гіпертензії може виявити окуліст при огляді очного дна малюка.
Досить частим проявом даної патології у дітей грудного віку є зригування. У нормі дитина після годування може відригнути молоко в обсязі 1-2 столових ложки. При підвищеному внутрішньочерепному тиску обсяг молока, якої відригнув маля, може значно перевищувати допустимі норми.
Наростаюча внутрішньочерепна гіпертензія часто супроводжується змінами в психічній сфері дитини. Він стає млявим, апатичним, менш активним, відзначається загальмованість реакцій на зовнішні подразники. Такі діти швидко втомлюються при виконанні будь-якого виду діяльності.
При внутрішньочерепної гіпертензії для малюків характерно «доросле» вираз обличчя (дивляться зосереджено, уважно), відзначаються носові кровотечі. У деяких випадках спостерігається затримка фізичного і психічного розвитку
До якого фахівця звертатися?
Як правило, при внутрішньочерепному тиску дитина спостерігається у дитячого невролога, але в деяких випадках показані консультації наступних спеціалістів:
- педіатр - при супутніх соматичних захворюваннях-
- гастроентеролог - при частих і рясних сригіваніях-
- окуліст - для контролю стану органу зору при підвищеному внутрішньочерепному тиску.
За рішенням перерахованих лікарів дитині може бути призначена консультація інших фахівців.
Діагностика внутрішньочерепної гіпертензії
При появі перших ознак підвищеного внутрішньочерепного тиску слід звернутися до дитячого невролога. Фахівець зможе поставити діагноз на основі наступних методів діагностики:
- Анамнез (історія розвитку хвороби): характер протікання вагітності і пологів, загальний стан дитини, режим сну і неспання і їх характер, настрій дитини протягом дня, наявність / відсутність зригування тощо.
- Огляд очного дна окулістом. Це найбільш доступний і інформативний метод на початкових етапах діагностики ВЧД у дітей.
- Об`єктивні методи діагностики: УЗД головного мозку, КТ, МРТ. Але в даному контексті слід зазначити про те, що збільшення шлуночків міжпівкульової щілини і субарахноїдального простору може спостерігатися у здорових дітей, тому без описаних вище симптомів і лише на підставі результатів УЗД, КТ, МРТ діагноз не ставиться.
- ЕЕГ призначається як додатковий метод обстеження.
- Пункція шлуночків головного мозку (через хворобливості процедури маленьким дітям призначається в крайніх випадках).
Лікування при внутрішньочерепної гіпертензії у дітей призначає і контролює дитячий невролог. Як правило, використовуються наступні види лікування:
1. медикаментозне:
- Сечогінні препарати: Диакарб, Тріампур і ін.
- Ноотропні препарати: пірацетам, Пантогам, і ін.
- Судинні препарати: Кавінтон, нікотинова кислота та ін.
- Заспокійливі засоби.
Слід зазначити, що деякі перераховані кошти спрямовані на симптоми захворювання, деякі з них на його першопричину.
2. Оперативне втручання показано при гідроцефалії.
Несвоєчасно розпочате лікування може призвести до серйозних наслідків (мікроцефалія, відставання в психічному і фізичному розвитку та ін.). Своєчасне і комплексне лікування дозволяє згладити будь-які відхилення від норми за допомогою медико-психолого-педагогічного впливу.