Дочка з веретенце. Комі народна казка
Відео: Дочка-семирічка. російська народна казка
Дочка з веретенце
Комі народна казка
Жили дід та баба, і була у них дочка - зростанням з веретено. Прийшла якось до людей похилого віку відьма - Йома - і каже:- У вас дочка зростанням з веретено, і у мене син не більше. Віддайте вашу дочку за мого сина! А чи не віддасте - жити вам не дам: димохід у вас завалю - закрию, двері зовні пріпремся!Злякалися люди похилого віку. Кажуть йоме:- Що ж з тобою поробиш? Віддамо дочку за твого сина ...Взяла Йома дівчину і потягла до себе.
А сина - то у неї, виявляється, ніякого і не було. Просто вона погубити дівчину хотіла. Притягла Йома дівчину в свою хату і каже:- Сходи - ка, ти, та й обстриг моїх овець. Мені для пряжі шерсть потрібна.Пішла дівчина стригти йоміних овець, а по дорозі зайшла до знайомої бабусі.- Куди ти йдеш? - Запитує бабуся.- Іду йоміних овець стригти.- На вірну смерть посилає тебе Йома! - Каже старенька. - У неї вівці - то - вовки сірі! Ну, да я навчу тебе, як бути! Як прийдеш до лісу, влізь на дерево та крикнув голосніше:
-Овечки, овечки мої,Збирайтеся скоріше,Самі себе острижися,А мені шерсть залиште!
Дівчина так і зробила. Прийшла в ліс, забралася на високу ялинку і заспівала:
- Овечки, овечки мої,Збирайтеся скоріше,Самі себе острижися,А мені шерсть залиште!
Тут прибігли сірі вовки, стали під ялинкою скакати, один іншого кігтями дерти. Багато вовни надерли, а потім усі розбіглися. Зібрала дівчина шерсть в купу і принесла йоме. Здивувалася Йома:- Ось диво! Як же це не з`їли тебе мої овечки? Ну, тепер біжи швидше до моїх коровам - подои їх і принеси мені молока.Пішла дівчина розшукувати йоміних корів, а по дорозі знову зайшла до знайомої бабусі.- Куди тепер посилає тебе Йома? - Запитує бабуся.- Корів доїти.- А чи знаєш ти, що її корови - ведмедиці кошлаті? Як прийдеш до лісу, влізь на високе дерево і крикнув:
-Корівоньки, коровушки,Збирайтеся скоріше,Подоїти себе самі,А мені молоко залиште!
Дівчина так і зробила. Прийшла в ліс, забралася на дерево і стала ведмедиць скликати. На її крик прибігли йоміни корови - кошлаті ведмедиці. Самі себе подоїли, молоко в березові туескі злили, залишили дівчині, а потім розбрелися по лісу.Принесла дівчина молоко. Йома очам своїм не вірить:- Як же тебе мої коровушки не з`їли? Ну, тепер біжи мерщій до моєї сестри і попроси у неї берестяное козуб.А сама думає:«Не вдалося мені її погубити, так старша сестра її погубить!»Побігла дівчина до йоміной сестрі, а по дорозі забігла до старенької. Дала їй бабуся маслечка та крупи, кошик зі смолою, дерев`яний гребінь та брусок і сказала:
- Йоміна сестра така ж Йома. Як прийдеш до неї, скажи: «Йома - тітка, Йома - тітка! Твоя сестра просить берестяное козуб ». Як зачуєш яку біду - тікай скоріше! Біля дверей петлі маслом змасти - вона і відкриється. Накинуться на тебе йоміни птиці чорні - ти їм крупи кинь. Вони і відстануть. Буде йоміна сестра наздоганяти тебе - ти спочатку гребінь кинь, потім брусок, а під кінець і кошик зі смолою.Прийшла дівчина до йоміной сестрі. Запитує її йоміна сестра:- Навіщо прийшла до мене?- Йома - тітка, Йома тітка! Твоя сестра просить берестяное козуб.- А, козуб! Добре, дам. Ти сядь, відпочинь, а я сходжу в комору, - і почала точити зуби.
Почула це дівчина, зрозуміла, що біда загрожує, та скоріше бігти.Кинулася до дверей, а двері не відкривається. Здогадалася вона - змастила петлі маслом, двері сама собою відкрилася. Вибігла дівчина на вулицю, а на неї з усіх боків накинулися йоміни птиці чорні, кричать - ось-ось очі виклюють! Кинула вона птахам крупи, вони і відстали від неї. Побігла дівчина як могла швидко.А Йома-тітка наточила зуби, вийшла з комірчини, дивиться - а дівчата-то і немає! Кинулася вона до дверей, стала лаяти її:- Навіщо випустила?А двері в відповідь:- Навіщо мені тримати її? Я тобі ось уже сорок років служу, а ти жодного разу ще мої петлі не змастила.
Вибігла Йома-тітка на вулицю, давай лаяти птахів:- Навіщо ви її випустили? Навіщо її очі не виклювали?А чорні птиці в відповідь:- Навіщо нам їй очі клювати? Ми в тебе ось уже сорок років живемо - жодного разу ти нам не дала подзьобати залишки тіста з діжі!Села Йома - тітка в ступу, штовхачем поганяє, шумить - гримить по лісі, женеться за дівчиною. Ось - ось наздожене.Кинула дівчина через плече гребінь, сказала:
- Гребінь мій дерев`яний,Вирости густим лісомУ мене позаду,У Йоми попереду!
Виріс тут позаду дівчини, попереду Йоми густий - прегустой ліс висотою до хмар.Билася - билася Йома - тітка, шукала - шукала прохід - не знайшла! Нічого робити, додому за сокирою повернулася. Примчала назад з сокирою, прорубала стежку, а куди важкий сокиру дівати? Ховає сокиру в кущі, а птиці лісові кричать їй:
-Ти сховаєш - Ми побачимо!Ми побачимо - Всім розповімо!
Розсердилася Йома на лісових птахів: - У - у, гострозорі! Все бачать!Вирішила Йома - тітка закинути сокиру назад. Кинула - впав сокиру біля самого її будинку. Знову погналася вона за дівчиною, знову наздоганяти її стала. Тоді дівчина кинула через плече позаду себе брусок і крикнула:
- Брусок ти, брусок,Кам`яної горою встаньУ мене позаду,У Йоми попереду!
І зараз же позаду дівчини, попереду Йоми виросла велика кам`яна гора.Знову довелося йоме - тітки повертатися додому за сокирою. Схопила вона сокиру, примчала знову до кам`яній горі - давай пробивати в ній прохід! Пробила, а куди подіти сокиру? Птахи вже тут як тут, ту ж пісню співають:
-Ти сховаєш - Ми побачимо!Ми побачимо - Всім розповімо!Знову закинула Йома сокиру до свого дому і погналася за дівчиною. Ось - ось наздожене її, ось - ось схопить ...Тоді кинула дівчина кошик зі смолою і крикнула:
-Кошик зі смолою,Смоляний річкою розтіксяУ мене попереду,У Йоми позаду!
Відео: Дочка Семилітка аудіо Казка
А слова - то і переплутала. Обидві - і дівчина і Йома - опинилися в смоляний річці. А в цей час над річкою пролітала ворона.- Воронушка моя, - каже дівчина, - лети ти до мого батька, до моєї матері, скажи ти їм, що дочка їх загрузла в смолі разом зі злою йомой! Нехай візьмуть трёхпудовий залізний лом, нехай візьмуть вогонь і біжать сюди! ..Прилетіла ворона до людей похилого віку, села на віконце, передала їм прохання дівчини, та не розчули старі слів ворони.Чекала - чекала дочка допомоги від батька, матері - не дочекалася. А в цей час над головою її пролітав великий ворон.
- Ворон, ворон! - Крикнула дівчина.- Скажи ти моїм батькові, матері, що загрузла я в смоляний річці! Нехай до мене на допомогу поспішають, нехай беруть вогонь та брухт важкий!Полетів ворон до людей похилого віку, голосно - голосно закричав:- Курков - Курков! Ваша дочка від Йоми тікала, та впала в смоляну річку! За нею Йома гналася і теж загрузла в смоляний річці! Просить ваша дочка, щоб бігли ви до неї на допомогу, щоб несли лом залізний і вогонь!У ворона голос - то був голосніше - розчули дід та баба, схопили важкий залізний лом, вогонь і побігли до смоляний річці свою дочку виручати.Побачила старого і стару хитра Йома, ще здалеку закричала:- Милі ви мої, витягніть нас звідси!
Зібралися ми з вашою дочкою до вас в гості, та обидві і впали в смоляну річку!- Не вірте ви їй, не вірте! - Кричить дочка. - Бігла вона за мною, погубити мене, з`їсти хотіла!Підбіг старий і залізним ломом вбив злий Йому в смоляну річку. Потім розвів вогонь, розтопив смолу і витягнув дочку.Повернулися вони утрьох додому веселі, радісні і стали жити разом, як раніше жили.
