Мисливець і чуклов. Комі народна казка

Відео: Росія, любов моя! Історія і культура комі

Мисливець і Чуклов

Жив колись в селі молодий мисливець. Ось пішов він одного разу на лісові угіддя бити хутрового звіра, дичину ловити.
Оселився мисливець в самій гущавині лісу, в лісовій лазні. Поставив сильця на коротких і довгих стежках.

Взявся ловити білок і рябчиків, тетеревів і глухарів. Тільки спочатку не щастило мисливцеві.
Ось одного разу йде він вранці по звіриних стежках, раптом бачить, під лісової горобиною білобородий дід сидить. Сорочка на ньому червона, що горобина восени, сам жалібно стогне, ногу забій.

Відео: Комі-округ відзначив 90-річний ювілей

Привів мисливець старого в свою лазню. Годував його, поїв, травами ногу лікував. Три дні пройшло, і одужав старий, зібрався йти і сказав на прощання:
- Ти мені допоміг, я тобі допоможу! Тепер у тебе завжди буде вдале полювання. Однак пам`ятай, що не бажай отримати більше, ніж ти отримаєш, а коли прийде біда, ти мене поклич на підмогу.

Так сказав і пішов.
І правда, хороший лов пішов! Видобуває мисливець багато тетеревів і глухарів, багато рябчиків і білок. Багато видобуває, а йому ще більше хочеться.
Ось одного разу повернувся мисливець в баньку. Втомився він до смерті, а треба води наносити, дров наколоти, вечерю приготувати.

Відео: Для всіх, але не ширвжиток

Приніс мисливець води, став дрова колоти.
Сам коле, сам примовляє:
- Був би у мене помічник - скільки б добули тоді ми звіра і дичини ...
Поклав мисливець сокиру і закричав:
- Гей, хто є в лісі, озовися, будь моїм помічником ...
Тільки відлуння лісом розкотилося.

- Був би у мене помічник, скільки б тоді ми добули звіра і дичини! - Каже мисливець знову.
Взявся мисливець знову дрова колоти. Коле і все помічника кличе. А ніхто не відгукується. І закричав хлопець:
- Хоч Чуклов з Яга * до мене прийди. Удвох ми розбагатіємо.
Знову ніхто не відгукнувся.

Наколов дров мисливець, зварив вечерю, сів за стіл. Та не встиг за ложку взятися, перехожий у вікно постукав і каже:
- Ей, господар, пусти мене переночувати! Я в лісі заблукав.
Мисливець двері відчинив, за стіл гостя усаділ- став пригощати гарячої юшкою.
Дивиться, його гість одягнений в каптан з зеленого листя, чоботи на ньому - зі свіжого моху. Поїв перехожий, поговорив з мисливцем про те і се і став просити:
- Візьми мене в помічники. Я буду з тобою на полювання ходити, дичину ловити і хутрового звіра бити.

Мисливець був задоволений, скучив в лісі без товариша.
До ранку обидва міцно проспали, на світанку поїли каші і вирушили на вилов по стежках, сильця ставити. А потім пішли знову сильця перевіряти.
Багато видобутку виявилося в тенетах у мисливця. Але до чого здивувався він, коли побачив улов помічника: мисливцеві багато попалося, а помічникові - вдвічі більше.

Так добу пролетіли, тиждень пробігла. Кожен день ходять на лов мисливець і його помічник. Кожен день багато видобутку в тенетах мисливця, а у його помічника вдвічі більше.
В чому справа? Думав, думав мисливець і надумав:
«Дай-но пошлю я свого помічника промишляти на найгірші стежки».
Так він і зробив. Але помічник на тій стежці, де мисливець трьох рябчиків добував, здобув три сотні.

Здогадався мисливець, що помічник його не простий чоловік, а сам Чуклов з Яга - господар лісової. Прийшов він на його заклик під виглядом мужика, тепер добром від нього не відв`язатися.
І мисливець вирішив втекти в своє село. Велів він помічникові найдовші стежки обійти, а сам взяв окраєць хліба і гайда додому.
Біг, біг, далеко втік мисливець. На заході втомився і присів на пеньок поїсти. Подивився, йде Чуклов.

Закричав Чуклов:
- Втекти ти від мене втік, та тільки не зумів, і за це, ледь сонечко зайде, я із тобою.
Сів Чуклов на пеньок, руки схрестив, на сонечко дивиться, воно ось-ось зайде.
Злякався мисливець, він назвав ім`я того діда, який обіцяючи допомогти в біді:
- Ой, дід, допоможи мені.

Тільки вимовив мисливець ці слова, як вийшов з лісу білобородий дід в червоній сорочці з горобинової кийком в руках. Підійшов до мисливця і шепнув:
- Заряди рушниця не кулею, а хлібної крихтою. Заклади рушницю поміж ніг, повернись до Чуклов спиною і вистріли!
Послухав мисливець, вистрілив. Полетів Чуклов шкереберть і кинувся бігти без оглядки.
Так і відв`язався мисливець від Чуклов. Лаяв себе за жадібність і більше вже нічиєї допомоги ніколи не просив.

____________________________
* Чуклов з Яга - дідько з лісу