Лекарь-мужик. Комі народна казка

Відео: Вершки і корінці

Лекарь-мужик

Відео: МУЖИК І ВЕДМІДЬ (ВЕРШКИ І КОРІНЦІ). РОСІЙСЬКА НАРОДНА КАЗКА. АУДІО КАЗКА.

Комі народна казка

Жили в одному селі два брата. Молодший брат сімейний, з дітьми, бився, як риба об лід. А старший брат був бездітний і багатий. Молодший одного разу пішов до старшого.
- Дай, - каже, - коня з`їздити за дровами. Загарчав старший брат, але дав шкапу і сани, а ось хомут і збрую не дав.

- Хомут т збруя, - каже, - нові, ти їх порвешь, їдь як хочеш.
Молодший брат вийшов, узяв коня, прив`язав сани до хвоста і поїхав. Порожні сани абияк дотягли кінь до лісу. Мужик нарубав дров, наклав повні сани, хотів їхати додому-кінь смикнула, хвіст відірвався, сани залишилися на місці. Що робитимеш, коли так вийшло!
Добрався молодший до старшого брата. Ось, мовляв, сани ти дав, кінь дав, а хомут-збрую не дав. Ось і відірвався хвіст у твоїй коні.

Ух, як старший брат розсердився!
- Безпутний, - каже, - куди хочеш Діва безхвосту кінь. Рік, - каже, - доведеться працювати за мого коня.
Цілий рік молодший брат працював наймитом. Багатий брат сім`ю його підгодовував: коли дасть хліба, коли немає. Ну, нарешті, термін вийшов. Молодший брат і каже:
- Дякуємо. Рік працював, худого нічого не зробив. Потім найнявся до мельника в працівники, знову на рік. Мельник запитує:
- Скільки просити будеш за роботу?
- Добре годуй, одягай, взувай - ось і вся ціна, - відповідає наймит.

Відео: ВЕРШКИ і КОРІНЦІ Мужик і Ведмідь Російська народна казка Мультфільм для дітей

Погодився мірошник, обіцяв: як рік скінчиться, приготує бенкет. Їж, скільки хочеш, а що залишиться - все піде батраку.
Цілий рік наймит працював, намагався - сіно возить, дрова коле. Ось і рік скінчився. Працівник і каже:
- Давай, господар, розрахунок.
Господар наказав приготувати бенкет. Попировать наймит, а мельник і каже йому:
- Що залишилося - все твоє, візьми для сім`ї.
Батрак загорнув у скатертину залишки, попрощався і пішов. Йде і наспівує: «Самому мені нині любо ... для сім`ї несу обід, пироги і хліб, і рибу. Нікому не дам ні крихти. Нехай дружина моя і діти досхочу поїдять ».

Назустріч йому старий з палицею.
- Куди ходив, мужик?
- А ось, - відповідає, - за один обід рік працюючи. Що залишилося, несу семье.- А не нагодуєш мене?
- Я нікому не дам ні крихти.
- А ти хіба не знаєш мене? Я адже сам господь, як же ти мені не даси?
- Ну, якщо б господь був, так би не мучив мене. Рік в поті чола я працював і один обід заробив. Навіть тобі не дам.
І не дав. Далі пішов. Трохи пройшов, і смерть йому йде назустріч. Попросила її нагодувати. Злякався мужик, розстелив скатертину і нагодував її. Смерть і каже:
- Дякую, мужик. Що ж я тобі хорошого зроблю? Як відплачу? Ось що, мужик, давай будемо заодно жити. Я тобі помічницею буду, станемо людей лікувати. Я найбагатших змушу хворіти. А ти приходь і дивись: якщо я сиджу біля ніг - берись лікувати, а якщо у голови сиджу - не берися, помре.

Зрадів мужик, погодився.
Ось повернувся додому. Пообідав, сім`ю нагодував, і від річного заробітку нічого не залишилося - все поїли домашні.
А в хаті у мужика заночував багатий купець. Дочка його захворіла. Добу, другі і треті пройшли, вона все хворіє. Мужик згадав про слова смерті.
- Стривай, - каже купцеві, - сходжу подивлюся на хвору, може, і вилікую твою доньку.
Приїхав мужик в будинок до купця. Бачить - смерть біля ніг хворий сидить. Мужик і каже:
- Ні, господар, її ніхто не зможе вилікувати. Дуже вже важко вона хворіє. Але я спробую, може, і підлечу. Заплакав купець.
- Якщо зможеш, нічого не пошкодую. Давай, спробуй, добра людина, полікуй, може, і видужає моя дочка!

Мужик велів топити баню і приготувати десять відер Щолоков.
- Я, - каже мужик, - ліки вдома зроблю і прийду.
А сам по дорозі зібрав трави, заварив як чай і розлив по пляшках.
Повернувся він до купця з ліками. Хвору доньку звели в баню. Мужик попаритися її, натер травами, напоїв ліками. II сталося диво: дівчину під руку повели в лазню, а назад вона на своїх ногах повернулася, одужала. Пішла від неї смерть. Купець став питати, скільки потрібно за лікування.
А мужик відповідає:
- Давай, чого не шкода, і вистачить.
Купець дав борошна три мішки, жита, різний вариво. Дочка-то йому дорожче, ніж мішок борошна, дочка-то він сильно любив.

Повернувся мужик додому, привіз жита і вареного м`яса. Вся сім`я задоволена. Незабаром у іншого купця син захворів.
Купець прийшов до мужику і кличе його подивитися на хворого. Погодився мужик. Дивиться, а смерть знову біля ніг. Лекарь говорить: візьмуся, мовляв, може що і вийде. Ліки-то ще є трохи того, що я з цілющою трави зробив.
Знову велів затопити баню. Вимив, випарив, дав хворому ліки. І видужав син купця - смерть пішла від нього.
Купець за лікування щедро заплатив мужику. Слава про нього всюди пішла. Мужик став багатіти. Гроші у нього з`явилися, будинок побудував. Добре зажив. Його все звуть.
Де смерть у головах, там він лікувати відмовляється.
- Цей, - каже, - помре, грійте теплу воду, щоб обмить.Он йде, а хворий і, правда, вмирає. А інших виліковує.
Старшому братові завидно стало: як це його брат-наймит розбагатів.
Вирішив він прикинутися хворим. Цікаво йому, що скаже брат, чи зможе відрізнити хворого від здорового.
І багач позначився хворим. Покликали лікаря-мужика.

Прийшов мужик-лікар і бачить: сидить смерть у головах багатія. Відповідає мужик:
- Не можу я його вилікувати. Краще, невістка, зігрій теплу воду, щоб обмити брата.
Тільки вийшов лікар, схопився з ліжка багач і розреготався:
- Трохи ж мій братик в лікування розуміє! Обманює добрих людей. Судити треба його за це!
Промовив багач ці слова і грудьми об одвірок раптом стукнувся, гепнувся на підлогу і помер.
Дружина заплакала, покликала лікаря-мужика. Так він нічим допомогти не міг.
І до сих пір лікар-мужик живе на світі і хворих лікує.