Корекція порушень звуковимови. Частина ii
Як навчити дитину вимовляти відновлений звук в усіх словах?
зміст:
Закінчуємо публікацію уривків з книги Л.Парамоновой "Логопедія для всіх". Минулого разу ми розповіли
Етап автоматизації звуку
Як тільки вдається домогтися правильного звучання ізольованого звуку, потрібно відразу переходити до наступного етапу корекції звуковимови - до етапу автоматизації, тобто до навчання дитини правильної вимови звуку в зв`язного мовлення. На ізольованому його вимові довго затримуватися не слід, оскільки наша мова є потік безперервних змін, і руху губ і язика при проголошенні приголосних не є стандартними, а залежать від того, в складі якого комплексу рухів (тобто в яких звукосполучення) вони здійснюються. Цим і визначається важливість максимально швидкого включення знову виховується звуку в найбільш типові для нього звукосполучення.
Однак тут не можна впадати і в іншу крайність - переходити до етапу автоматизації передчасно, тобто до отримання правильного та сталого ізольованого звучання звуку. Винятки в цьому відношенні іноді допускаються лише у випадках
Етап диференціації змішуються звуків
Відео: Новикова-Іванцова
Основне завдання даного етапу полягає в тому, щоб виховати у дитини міцний навик доречного вживання в мові знову вихованого звуку, без змішування його з акустично або артікуляторно близькими звуками. Це досягається шляхом спеціальних вправ.
Роботу по розрізнення дитиною змішуються звуків по суті справи починають вже в підготовчий період і в період постановки звуку. На підготовчому етапі вчать диференціювати замінні в мові звуки на слух, а на етапі постановки звуку увагу дитини приваблюють до різного положення губ і язика і до різної за своїм характером струмені повітря, що видихається при артикулировании змішуються їм звуків (наприклад, "з" і "ш" , "з" і "ж").
Відео: Корекція звуковимови за допомогою зондів
Перехід до спеціального етапу диференціації звуків може бути розпочато тільки тоді, коли обидва змішуються звуку вже правильно вимовляються дитиною в будь-яких звукосполучення, тобто коли вони повністю автоматизовані.
Особливість добору мовного матеріалу на даному етапі полягає в тому, що в ньому постійно присутні обидва змішуються дитиною звуку, які він і повинен навчитися більше не змішувати. Це досить складна для нього завдання, що вимагає постійного самоконтролю. Контроль правильності вимови дитиною звуків повинен бути і з боку дорослого.
Відео: Корекція звуковимови
Як і на попередньому етапі, складність мовного матеріалу тут теж наростає поступово. Диференціація звуків проводиться в тій же самій послідовності, що і на етапі автоматизації, а саме:
- диференціація в різних типах складів ( "са-ша", "ас-аш", "сто-што");
- диференціація в словах типу "санки - шапка", "собака - кішка", "миска - ведмедик", "доба - жарти", "сайка - зграя";
- диференціація в пропозиціях типу "йшла Саша по шосе";
- диференціація в зв`язкових текстах, що включають обидва змішуються звуку;
- диференціація в звичайній розмовної мови-цей останній вид диференціації складний тим, що в звичайній мові присутні не тільки два диференціюються і спеціально підібраних звуку (дивіться всі наведені вище приклади), але і всі інші свистячі і шиплячі звуки, з якими даний звук теж не повинен змішуватися.
При роботі з дітьми шкільного віку на етапі диференціації звуків обов`язково використовуються і письмові вправи, що дозволяють подолати літерні заміни на листі. Відносно ж дошкільнят необхідна спеціальна робота щодо попередження таких замін, тому обидва диференційовані звуку обов`язково відразу зв`язуються з буквами.
Роль батьків на етапі диференціації звуків не менш важлива, ніж на етапі автоматизації. Полягає вона, по-перше, в систематичному контролі правильності виконання дитиною логопедичних завдань, включаючи і письмові, і, по-друге, в постiйному контролi його промови в звичайних життєвих ситуаціях - до повного зникнення в ній звукових замін.
Така загальна послідовність логопедичної роботи при корекції дефектів звуковимови. Дотримання саме такої послідовності в роботі є обов`язковим, оскільки будь-яке її порушення негативно позначається на загальному результаті і затягує терміни самої роботи. Так, наприклад, марно намагатися відразу ставити дитині звук, якщо стан його артикуляторной моторики ще не дозволяє цього зробити. Або можна починати автоматизацію звуку з дитиною, яка не навчилися правильно його вимовляти, і т.п. (У більшості випадків батьки ще до звернення до логопеда тренують своїх дітей в читанні і заучуванні віршів на певний дефектно вимовний ними звук з метою його "виправлення", що в підсумку призводить до ще більшого зміцнення неправильної артикуляції звуку.)
Однак в той же час було б принципово невірним і сліпе слідування викладеної тут схемою роботи. Ця схема розрахована на найважчі випадки, коли все доводиться починати, як то кажуть, з нуля. Але в реальному житті можуть зустрітися найрізноманітніші варіанти, що вимагають індивідуального підходу і врахування конкретної ситуації.
Зокрема, ми вже говорили про те, що за логопедичної допомогою нерідко звертаються діти і дорослі, які вже володіють правильною вимовою звуку. Невже і в цих випадках роботу потрібно буде починати з його постановки? Безумовно, немає. Тут треба буде відразу приступити до автоматизації звуку, що, до речі кажучи, цілком можуть зробити і самі батьки або дефектний вимовляють звуки дорослі, вже зрозуміли суть проблеми.
Або інший приклад. Нерідко у дитини з добре розвиненою артикуляторной моторикою відсутній в його промові звук вдається отримати вже при обстеженні. Природно, що в цьому випадку повністю відпадає необхідність як в артикуляторной гімнастики, так і в спеціальній постановці звуку. Про необов`язковості проведення етапу диференціації звуків при відсутності у дитини звукових замін уже говорилося. Одним словом, все повинно робитися в межах розумного, але з обов`язковою орієнтуванням на повноцінний кінцевий результат.
