Введення прикорму для немовлят

Введення прикорму - важливий момент в процесі розвитку дитини. Згодом він перестає насичуватися тільки маминим молоком, та й маленькому організму потрібно все більше вітамінів і мінеральних речовин для росту і розвитку. Часто мами намагаються якомога раніше нагодувати своє чадо чимось «дорослим», але поспішати в цій справі не можна. Перед введенням прикорму для немовлят обов`язково потрібно проконсультуватися з педіатром, вивчити необхідну інформацію про правила і терміни знайомства малюка з новою їжею.

Терміни введення прикорму

Питання про вік для початку прикорму грудничка завжди актуальний, і точки зору в його відношенні дещо відрізняються.

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я рекомендує вводити прикорм дітям, які перебувають на грудному вигодовуванні, не раніше ніж з 6 місяців, і цей вік є мінімальним. До цього моменту потреби малюка повністю задовольняються молоком мами. Та й шлунок немовляти до півроку не готовий перетравлювати щось, крім маминого молока, оскільки ферментативна система, яка забезпечує правильне перетравлення «дорослої» їжі, формується лише до цього віку.

Однак часто бабусі малюків радять починати вже з 3 місяців вводити прикорм для немовлят, перш за все соки, мотивуючи це тим, що так раніше робили. Дійсно, в СРСР було прийнято починати вводити соки дітям у такому ранньому віці, але ця система була розкритикована і переглянута, на даний момент ніякої прикорм, навіть натуральні соки, не рекомендується вводити раніше 6 місяців.

У рідкісних випадках за показаннями педіатра, наприклад, при анемії, сильному недобір у вазі, прикорм може вводитися раніше 6 місяців.

Показники для введення прикорму

Існують показники, за якими батьки повинні оцінити, чи готова дитина до введення прикорму. Отже, вводити прикорм грудничку можна, якщо він:

• досяг віку 6 місяців;
• вміє самостійно сидіти;
• проявляє інтерес до їжі батьків, тягнеться до їх тарілках і намагається спробувати їжу;
• важить в 2 рази більше, ніж при народженні;
• частіше став просити груди;
• може відвертати голову від ложки, якщо йому не подобається їжа або напій;
• НЕ виштовхує ложку мовою з рота;
• здоровий.

За відповідності дитину всім перерахованим ознаками можна знайомити його з новою, «дорослої» їжею. Слід пам`ятати, що на момент введення прикорму малюк повинен бути абсолютно здоровий, він не повинен перебувати в стані стресу, викликаного переїздом, змінами в складі сім`ї, періодом активного прорізування зубів.

Порядок введення прикорму

Існує дві схеми введення прикорму для немовлят - традиційна і педагогічний прикорм.

Традиційна схема передбачає вводити прикорм в певному порядку. Цією схемою користується більшість матерів.

Перший прикорм повинен бути з числа нізкоаллергенних продуктів. В якості першого прикорму рекомендується ввести однокомпонентні овочеві пюре. До овочів, відповідним для раннього введення, відносяться кабачок, цвітна капуста, брокколі. Потім можна вводити морква, зелений горошок, гарбуз, картопля (попередньо вимочений у воді кілька годин). Монокомпонентні пюре поступово можна замінювати пюре з двох і більше видів овочів.

Якщо дитина погано додає у вазі, замість овочевого пюре першим прикормом може стати безмолочна каша, при цьому важливо, щоб вона не містила глютену. До безглютенових каш відносяться гречана, рисова і кукурудзяна. Каші з вмістом глютену (пшеничну, вівсяну, многозерновие) краще вводити після 9 місяців. В цей же час можна починати додавати в них незбиране молоко. Каша дається 1 раз в день.

Кожен новий продукт потрібно давати перед годуванням грудьми, в ранковий час, поступово, починаючи з половини чайної ложки. З кожним днем кількість пюре збільшується вдвічі і таким чином доводять до вікової норми. Кожен новий продукт пропонується через 1-2 тижні після вже введеного. При цьому новий продукт дається на додаток до старого, разом з обсягом вони повинні складати вікову норму.

Для контролю за реакцією дитини на нові продукти найкраще вести харчовий щоденник, куди записувати, що і коли малюк їв і яка реакція була на їжу. Якщо після введення нового продукту з`явилися висипання на шкірі, рідкий стілець або, навпаки, запор, то дану їжу потрібно на деякий час (приблизно на 1 місяць) виключити з раціону. Якщо дитині не сподобався певний продукт, він відвертається від ложки або випльовує його, то не потрібно наполягати і годувати насильно. Таку їжу теж слід на час виключити і запропонувати через деякий час. Іноді дитині потрібно більше 10 разів запропонувати продукт, щоб він його розкуштував.

Після введення перших овочів і каш потрібно починати додавати в страви невелика кількість вершкового і оливкового масла (0,5-1 ч.л.). Вершкове масло відмінно поєднується з кашами, а оливкова добре підійде до овочів. Масла містять необхідні зростаючому організму жирні кислоти, перш за все, ненасичені (містяться в оливковій олії), і допомагають при запорах.

Всі напої з віку 6-7 місяців потрібно починати давати пити з чашки, а не з пляшечки, щоб дитина навчався цьому навику. Спочатку чашку повинен тримати дорослий, а до року можна починати давати дитині тримати чашку самому. Як напоїв підійде звичайна вода, неміцний чай, компоти без цукру, сильно розбавлені соки.

Приблизно з 7 місяців можна замінювати одне з годувань грудьми на повноцінний прийом звичайної їжі. Для цього найкраще підійде будь-яке ситне блюдо, наприклад, каша або м`ясо з овочами.

З 7-8 місяців можна вводити в раціон немовляти овочеві, м`ясні бульйони. З 8 місяців дитина 2-3 рази в тиждень уже може їсти м`ясо, в першу чергу індичку, кролика, які є найбільш нізкоаллергенних. Потім можна пробувати курку, яловичину і телятину. Норма м`яса до 1 року - не більше 50 г в день. У цей час можна почати давати дитині житній і пшеничний хліб, дитяче печиво, сухарики. Причому найкраще, якщо він самостійно буде їсти ці продукти, тримаючи їх у руці. Так малюк вчиться жувати, кусати, тренуючи таким чином ясна, зуби, щелепи, жувальні м`язи.

Яєчний жовток, який можна додавати в м`ясні та овочеві страви, необхідний дитині в якості джерела вітаміну Д. Тому з 7-8 місяців цей продукт повинен бути присутнім на столі малюка.

У цьому ж віці рекомендується вводити фрукти в дитячий раціон. Починати слід з фруктів з низькою ймовірністю виникнення алергії: зелених яблук, груш, слив. При відсутності негативних реакцій дитини можна пробувати і інші фрукти: банани, ківі, персики. Фрукти важливі в раціоні, оскільки містять велику кількість вітамінів і клітковини. Даючи спочатку фруктові пюре, поступово слід переходити на шматочки фруктів, які потрібно давати малюкові, щоб він вчився кусати і жувати.

Сир і кисломолочні продукти, такі як кефір, можна вводити в раціон немовляти у віці 8 місяців. Краще купувати спеціальні дитячі сир, кефір і йогурт або готувати їх самим.

З 9-10 місяців 1-2 рази в тиждень в якості прикорму малюкові можна пропонувати рибу, з якої найбільш підходящими будуть тріска, хек, судак, минтай, морський окунь.

Як гарнір до м`ясних і рибних страв краще використовувати овочі, оскільки вони допомагають виробленню жовчі і травних ферментів, а що міститься в них клітковина сприяє легшому засвоєнню білка і виведенню продуктів обміну речовин.

Що стосується соків, то педіатри не рекомендують вводити їх раніше 1 року. Раннє введення соків, особливо нерозбавлених, загрожує для дитини захворюваннями шлунково-кишкового тракту, оскільки сік - це важкий продукт для незрілої травної системи дітей.

Для харчування дитини можна як використовувати готове дитяче харчування в баночках або коробочках, так і готувати їжу самим будинку. Овочі і м`ясо краще або відварювати, або готувати на пару. Сіль і цукор при готуванні використовувати не варто. До 8-9 місяців їжу краще подрібнювати блендером, але поступово можна почати розминати їжу виделкою, щоб дитина звикала до наявності шматочків в їжі і розвивав жувальні навички.

педагогічний прикорм

Педагогічний прикорм - це знайомство дитини з новими продуктами в дуже маленьких кількостях - тих, що містяться між вказівним і великим пальцями мами. Тобто батьки пропонують своєму малюкові ту ж їжу, яку вони їдять в даний момент. Звичайно, такою кількістю дитина не наїсться, але це і не є метою педагогічного прикорму. Головне в цій схемі - познайомити малюка з новими продуктами та їх смаками. А насичення буде відбуватися грудним молоком, яким мама буде догодовувати його після отримання батьківської їжі. Якщо дитині подобається продукт, його обсяг можна поступово збільшити до 3 ч.л. Плюсами педагогічного прикорму є те, що не потрібно насильно змушувати дитину пробувати їжу, він вчиться їсти самостійно, йому не доводиться перетирати їжу і він сам поступово вибирає продукти, які йому подобаються. Як правило, близько року малюк вже сам із задоволенням починає їсти дорослу їжу.

При педагогічному прикорму малюка годують з батьківського стола. Але не можна ні в якому разі забувати, що копчена, смажена, жирна, солона їжа дитині протипоказана. Не варто завчасно знайомити його і з такими продуктами, як сосиски, ковбаса, напівфабрикати, торти, тістечка. Чим пізніше така їжа потрапить на стіл малюка, тим краще буде для його здоров`я.

Підбиття підсумків

Яку схему введення прикорму вибирати, повинна вирішити мама, адже тільки вона знає, що краще для її дитини. Хорошим варіантом буде введення прикорму для немовлят за традиційною схемою з використанням педагогічного прикорму для розвитку харчового інтересу у малюка.

До віку 1 рік діти вже зазвичай їдять досить багато страв: м`ясні та овочеві пюре, супи (краще на овочевому бульйоні), каші, фрукти, сир, кефір, печиво, хліб.

При приготуванні страв потрібно приділяти увагу їх красивому оформлення, барвистою посуді, щоб зацікавити малюка і пробудити у нього апетит. Складаючи раціон маленького члена сім`ї, потрібно враховувати його індивідуальні пристрасті і потреби. Слід заохочувати самостійність малюка при прийомі їжі - нехай він сам бере шматочки їжі і несе їх до рота, своїми ручками тримає чашку. Звичайно, батьки повинні допомагати своєму чаду в цій непростій справі, підтримувати необхідний рівень безпеки і чистоти навколо, але не варто перетворювати кожен прийом їжі в пасивне відкривання рота малюком перед ложкою з їжею. Нехай він стане активним учасником процесу!

У будь-якому випадку при знайомстві дитини з дорослою їжею потрібно керуватися правилом поступовості та обережності, не змушувати їсти його насильно, прислухатися до бажань свого малюка. Потрібно пам`ятати, що до 1-1,5 року грудне молоко повинно бути основним харчуванням для дитини. А повний цикл введення прикорму в середньому займає 1 рік, тому поспішати не варто. Тоді у дитини не виникне ніяких неприємних наслідків, у нього сформується здорове ставлення до їжі на все життя.